Річка Либідь є найвідомішою поміж малих річок Києва. Вважається, що вона отримала назву від імені сестри легендарних засновників Києва — Кия, Щека і Хорива

Довжина річки становить 17 км, площа басейну – 66,2 км. кв., висота витоку над рівнем моря – 185 м, гирла – 91,5 м. З наведених даних можна зробити висновок про те, що перепад рівня води між витоком і гирлом дорівнює 93,5 м. Оскільки Либідь має значний похил, великою є й швидкість течії. Навіть за середньої водності вона сягає 0,8–1,0 м/с. Особливістю річки є також те, що вона не замерзає. Це пов’язано з переважаючим надходженням води з під землі. Значну роль відіграють і скиди стічних вод.

Місцем витоку річки доцільно вважати початок каналізаційного колектора, що найбільш віддалений від гирла. Спираючись на такий підхід, витоком Либеді можна вважати початок колектора (його діаметр – 500 мм) на перехресті вулиць Радищева і Світлогірської неподалік від бульвару Івана Лепсе.

Місце впадіння Либеді у Дніпро розташоване трохи нижче ТЕЦ-5, а саме – за 100 м вище високовольтної ЛЕП.

Основні притоки: Скоморох, Совка, Бусловка, Відрадний, Шулявка (Шулявиця), Кадетська Роща, Клов, Ямка, Протасів Яр тощо (більшість взято в колектори, деякі мають періодичний стік).)

Даючи коротку характеристику Либеді, доцільно згадати і про її давнє минуле. За часів Київської Русі вона являла південний рубіж Києва. У XVI–XVII ст. на річці були споруджені греблі з млинами, більшість яких належала київським монастирям. Деякі ставки на Либеді проіснували до початку ХХ ст.

Річка Либідь та її притоки. Автор карти: Олександр Михайлик