Наша Либідь

 

Ліси, поля, широкі плавні

І неба чистого блакить.

Свята земля — де Либідь Славна

Своїм потоком струменить.

В джерелах синього розмаю

Початок і остання мить,

Як вічний символ дивокраю,

Своя історія століть.

 

Приспів:

Протікала ти водою

Серед круч та й не пропала,

І ділила нас з собою,

І єднала, і єднала.

Либідь волі і неволі,

Наша віра, наша мрія,

І молитва аж до болю,

І надія, і надія.

 

Братів Хорива, Кия, Щека

Навіки любляча сестра,

Твій Київ — православна Мекка

Любові, віри і добра.

У синю даль летять лелеки,

В безмежну над Дніпром блакить,

Де щастя близько і далеко

Й одвічна Либідь струменить.

 

Леонід Братіца