Наша Либідь
Ліси, поля, широкі плавні
І неба чистого блакить.
Свята земля — де Либідь Славна
Своїм потоком струменить.
В джерелах синього розмаю
Початок і остання мить,
Як вічний символ дивокраю,
Своя історія століть.
Приспів:
Протікала ти водою
Серед круч та й не пропала,
І ділила нас з собою,
І єднала, і єднала.
Либідь волі і неволі,
Наша віра, наша мрія,
І молитва аж до болю,
І надія, і надія.
Братів Хорива, Кия, Щека
Навіки любляча сестра,
Твій Київ — православна Мекка
Любові, віри і добра.
У синю даль летять лелеки,
В безмежну над Дніпром блакить,
Де щастя близько і далеко
Й одвічна Либідь струменить.
Леонід Братіца